Замовити

!
!
!
№10(288) 2020

Світовий ринок кукурудзи та місце України на ньому

 

Мирослава Шимкова,
експерт ДП “Держзовнішінформ”

 

Сьогодні на світовому ринку зерна склалася стійка спеціалізація: виробництво концентрується в розвинених країнах, а багато країн, що розвиваються, не в змозі вирішити свої зернові проблеми й змушені йти на масштабний імпорт. У результаті зростає світова торгівля зерном.
Стан зернового ринку країни є важливим показником якості економічних реформ, що проводяться, реалізації агропродовольчої політики. З урахуванням масштабів і повноти елементів економічних стосунків зерновий ринок може слугувати своєрідною моделлю розвитку для інших ринків сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства.
Найпоширенішими у світі є три зернові культури: пшениця, кукурудза та рис, що зумовлюється передусім відмінностями культури та традицій споживання в різних регіонах світу. До середини 1990-х років пшениця посідала провідне місце в структурі посівних площ, проте з часом пріоритети дещо змістились, а нині першість належить кукурудзі на зерно. Це пояснюється, по-перше, спробами задовольнити зростаючі потреби тваринництва, а по-друге, початком промисл        ового виробництва біоетанолу у світі.
Кукурудза є королевою полів не лише для республік колишнього СРСР, де її так назвали, а й для всього світу. З часткою 42% вона витіснила з першого місця пшеницю та стала лідером зернового балансу планети. Це означає, що вона диктує свої умови на глобальному ринку зерна.
Кукурудза є основною фуражною культурою у світі. Упродовж останніх десяти років обсяги її виробництва постійно зростали (за винятком 2012/2013 та 2015/2016 МР). За даними МСГ США, у 2019/2020 МР світове виробництво кукурудзи досягло 1,113 млрд тонн, що поступається показникові минулого сезону лише на 0,96%. Попри майже щорічне збільшення обсягів виробництва кукурудзи її споживання також коливається. У поточному сезоні попит на це зерно досяг 1,124 млрд тонн, що на 1,75%, або майже на 20,03 млн тонн, менше за попередній показник.

 

Динаміка світового виробництва кукурудзи, млн тонн

* – прогноз (вересень 2020 року)
Джерело: дані МСГ США

Рекордний показник виробництва демонструє 2016/2017 МР, а саме 1,117 млрд тонн. Це було пов’язано зі збільшенням кількості посівних площ та високою врожайністю даної культури.
У 2014/2015 МР обсяг виробництва кукурудзи також подолав позначку 1 млрд тонн, і становив 1,022 млрд тонн. А от у 2015/2016 МР виробництво кукурудзи зменшилось навіть порівняно з 2013/2014 МР, причиною цьому стало скорочення посівних площ, а також зменшення врожайності даної культури.
Головними виробниками кукурудзи у світі є США (31,08%), Китай (23,43%) та Бразилія (9,17%). Провідне місце у світовому виробництві зернової культури посідає й Україна з результатом 3,22%, або 35,89 млн тонн.

 

Провідні виробники кукурудзи у світі у 2019/2020 МР

Джерело: дані МСГ США

Збільшення виробництва та споживання впливає на активність світової торгівлі. Обсяг експортно-імпортних операцій з кукурудзою становить 175,22 млн тонн. Основними імпортерами на світовому ринку є ЄС (11,13%), Мексика (9,7%), Японія (9,13%), В’єтнам (6,56%) та Південна Корея (6,51%). Головний експортер – США (36,6%). У 2019/2020 МР країна продала на зовнішніх ринках понад 47 млн тонн кукурудзи, що становить 3,73% світової торгівлі. Впродовж попередніх років США також демонстрували досить високі показники експорту кукурудзи та посідають перше місце в рейтингу. Друге місце посідає Бразилія, частка експорту якої у 2019/2020 МР порівняно з попереднім роком зменшилась. Порівняно стабільну позицію мають Аргентина та Україна, посідаючи при цьому відповідно третє та четверте місце у світовому експорті кукурудзи.

 

Динаміка світового експорту кукурудзи у 2019/2020 МР, млн тонн

Країна 2020/2021* 2019/2020 2018/2019 2017/2018 2016/2017
1 США 58 47 49,21 63,67 55,62
2 Бразилія 39 35 38,77 25,12 19,79
3 Аргентина 34 38,5 32,88 24,2 22,95
4 Україна 32,5 30,5 30,32 18,04 21,33
5 Росія 3,9 4,2 2,77 5,53 5,59
6 Сербія 2,92 2,8 2,84 0,82 2,41
7 ЄС 2,7 4,8 3,63 1,75 2,19
8 Парагвай 2,5 2,3 2,56 1,48 1,76
9 Південна Африка 5,3 2,5 1,18 2,36 1,82
10 Бірма 1,8 2,15 1,5 1,4 1,5

Джерело: дані МСГ США

* – прогноз (вересень 2020 року)

 

Що стосується прогнозу світового виробництва кукурудзи на 2020/2021 МР, то МСГ США збільшило свої очікування через розширення площ під зерновими в США та Бразилії. Прогнозується, що урожай становитиме понад 1,162 млрд тонн, а експорт – 184,97 млн тонн. Водночас відомство підвищило прогноз експорту для України з 30,5 млн тонн до 32,5 млн тонн. Прогноз врожаю також збільшено – з 35,89 млн тонн до 38,5 млн тонн. Бачимо, що Україна посідає четверте місце в рейтингу світових експортерів, їй відводиться 17,4% світового експорту, або 30,8 млн тонн. Україна продає на зовнішні ринки майже 67% вирощеної кукурудзи, чого не можна сказати про США. Частка експортованого зерна у цій країні становить лише 15% від вирощеної продукції за рік.

 

Провідні світові експортери кукурудзи у 2019/2020 МР

Джерело: дані МСГ США

 

На загальну оцінку вплинуло збільшення показників експорту на 2020/2021 МР для США й Бразилії – до 58 млн тонн і 39 млн тонн відповідно, що значно вище за рівень у 2019/2020 МР (47 млн тонн та 35 млн тонн). Водночас експерти знизили прогноз експорту кукурудзи для Аргентини – до 34 млн тонн порівняно з попередньою оцінкою (38,5 млн тонн), що було максимальним показником за останні п’ять сезонів. Оцінку для України підвищено до 32,5 млн тонн (30,5 млн тонн).
Упродовж останніх п’ять років Україна зміцнила свої позиції на міжнародному аграрному ринку та впевнено перебуває у світовій десятці виробників зерна, ввійшла до трійки лідерів з експорту зерна, поступаючись лише США та Європейському Союзу. Основні поставки українського агросектору на світові ринки – це пшениця, кукурудза і ячмінь, які сумарно становлять майже 3/4 всього зернового експорту України.
Глобалізаційні умови сучасності й активізація євроінтеграції України вимагає від вітчизняних аграрних товаровиробників високоякісної продукції, яку можна буде реалізовувати на світовому продовольчому ринку. До того ж в умовах реалізації проголошеного державою курсу на імпортозаміщення важливість розвитку аграрного сектору не викликає жодних сумнівів. Водночас Україна має всі передумови для того, щоб перетворитися на потужного світового гравця продовольчого ринку. По-перше, це вигідне географічне та кліматичне становище, яке забезпечило Україні наявність 8-9% від світових чорноземів. По-друге, Україна має високі валові показники виробництва й експорту агропродовольчої продукції. По-третє, не варто забувати про висококваліфіковану робочу силу та низьку собівартість продукції. Завдяки цьому дослідження тенденції розвитку вітчизняного агроекспорту та визначення місця вітчизняних товаровиробників на світовому продовольчому ринку є надзвичайно актуальними.
Зростання попиту на світовому ринку на зерно кукурудзи стало поштовхом для національних виробників до збільшення виробництва продукції в нашій державі. Підтвер­дженням цього є зростання за десятирічний період посівних площ під культурою майже вдвічі, а також її експорту за межі країни ушестеро.
Україна значно збільшила виробництво зерна кукурудзи – з 11,9 млн тонн у 2010 році до 35,5 млн тонн у 2019-му, або до 298,3%. З огляду на те, що кукурудза належить до основ­ної продовольчої продукції, яка йде на експорт, посівні площі за досліджуваний період в Україні зросли більш як на половину – з 2,736 млн га до 4,974 млн га.

 

Динаміка виробництва кукурудзи в Україні у 2016/2017-2020/2021* МР

* – прогноз (вересень 2020 року)
Джерело: дані Державної служби статистики України

 

З огляду на динаміку виробництва кукурудзи за останні десятиліття, ринок став одним із найбільш важливих та досить вагомих сегментів вітчизняної агропродовольчої системи, посівши чільне місце як драйвер розвитку стратегічних видів продукції поряд із пшеницею, соєю, соняшником, ріпаком та іншими сільськогосподарськими культурами. Нині кукурудза є другою за площею посіву сільськогосподарською культурою в структурі зернових після пшениці, що безпосередньо формує експортний потенціал аграрної галузі країни та є основою забезпечення її продовольчої й економічної безпеки. В останні роки (починаючи з 2013 року) кукурудза за обсягом валового виробництва серед усіх інших видів сільськогосподарських культур посідає перше місце, випереджаючи навіть пшеницю – беззаперечного та багаторічного лідера зернової галузі.
Сьогодні складно уявити, але в далекому вже для нас 2000 році вітчизняне виробництво кукурудзи становило лише 3,8 млн тонн, а торік досягло 35,5 млн тонн, тобто зросло майже в 9,3 раза. Якщо проаналізувати динаміку виробництва кукурудзи разом з іншими його складовими – посівною площею й урожайністю, то можна побачити декілька важливих трендів та тенденцій.

Насамперед найбільш значущим є істотне підвищення рівня середньої урожайності вирощування кукурудзи. Якщо у 2000 році середня урожайність кукурудзи з 1 га сягала лише 3,01 т/га, то у 2019-му вона зросла до 7,2 т/га, або у 2,39 раза. Але найвища врожайність даної культури була зафіксована у 2018/2019 МР і сягнула 7,84 т/га.
З нарощенням обсягів виробництва кукурудзи перед вітчизняними фермерами постало питання, куди реалізовувати вирощену продукцію. Завдяки високому попиту на світовому ринку, Україні до 2019 року вдалось міцно закріпитись у п’ятірці лідерів з експорту зернової культури.
Географічна структура експорту зерна кукурудзи характеризувалася більш рівномірною диверсифікацією його за різними напрямками збуту. Зокрема, приблизно 21,4% експорту зерна кукурудзи в січні-липні 2020 року було спрямовано безпосередньо на ринок Китаю, 11% – до Нідерландів, а 10,5% до Єгипту, тоді як решта 57,1% – до інших країн світу.

 

Географія експорту кукурудзи з України у 2016 – січні-липні 2020 року, млн тонн

Джерело: дані Державної служби статистики України

 

Завдяки потужному експортному потенціалу України та прийнятній кон’юнктурі світового ринку, вітчизняна кукурудза активно посідає позицію орієнтованої на експорт. Динаміка обсягів продажу з України цієї зернової культури впродовж 2016-2019 років має тенденцію до зростання. Так, вартість експортованої продукції країни невпинно зростала й у 2019 році порівняно з 2016-м збільшилася в 1,97 раза та досягла 5,21 млрд USD, при цьому її кількість збільшилася майже у 1,87 раза. Аналізуючи дані, можна зробити висновок про існування високого попиту на український фураж із боку закордонних держав. Щодо експорту зерна до окремих частин світу, то тут спостерігається закономірність закупівлі вітчизняної кукурудзи переважно країнами Європи, Азії, Близького Сходу.

 

Вартість експорту кукурудзи протягом 2016-2020 років (липень)

Джерело: дані Державної служби статистики України

 

Беззаперечним фактом є те, що конкурентна ринкова ціна є запорукою ефективного функціонування сільськогосподарських товаровиробників та формування пропозиції на ринку.

 

Динаміка цін на кукурудзу в Україні

Джерело: дані опитування операторів ринку та дані ДЗІ

 

Варто зазначити, що динаміці цін на кукурудзу характерний сезонний фактор, внаслідок як сезонності виробництва, так і сезонності споживання. У період масової переробки сировини – це липень-жовтень, особливо серпень-вересень, коли функціонування галузі досягає пікового стану, – над збором врожаю, збутом та переробкою працює найбільша кількість підприємств, в результаті значного зростання пропозиції продукції ціни на ринку низькі. Свого піку ціна досягає в лютому, а далі має тенденцію до незначного зниження.
Необхідно також зазначити, що обсяги й вартість імпорту з кожним роком лише зростають. Однак останнім часом вітчизняні селекціонери створюють і пропонують на ринку все більше насіння нових гібридів кукурудзи, що за якістю і рівнем потенційної урожайності не поступаються продукції найкращих іноземних компаній, а за вартістю є більш доступними для аграрія та достатньо адаптовані до наявних погодно-кліматичних особливостей їхнього вирощування в різних регіонах країни.
При постійному нарощуванні обсягів виробництва цієї фуражної культури та її експорту необхідно знайти вирішення низки наявних проблем. Однією з перших є застаріла та слабка система зберігання й транспортування зернових. На заваді експорту стають такі негативні моменти: 1) обмежена кількість зерновозів і вільних вагонів на залізниці; 2) низька пропускна спроможність українських портів (тільки незначна частина має змогу приймати та розвантажувати судна місткістю понад 50 тис. тонн); 3) розосередженість елеваторів територією країни; 4) незначна кількість елеваторів із потужним обсягом одноразового зберігання.
Одним з актуальних проблемних питань для ринку кукурудзи є митно-тарифне регулювання експортних операцій. Непослідовні дії в напрямі застосування квот або експортного мита призводять до дискредитування нашої держави як сильного гравця на світовому ринку, а також втрати традиційних покупців української продукції. До того ж при реалізації зовнішньої аграрної політики на державному рівні не практикується проведення заходів щодо розширення ринків збуту та підтримки торговельних відносин.
В Україні за п’ять останніх сезонів відзначено перерозподіл основних напрямів реалізації кукурудзи на тлі зростання виробництва більше ніж удвічі. Так, ще у 2009/2010 МР превалювало внутрішнє споживання зерна кукурудзи, частка якого становила приблизно 52% загального розподілу (5,6 млн тонн). Відповідно, частка реалізації зерна на експорт – 48% (5,1 млн тонн). Уже у 2019/2020 МР частка внутрішнього споживання кукурудзи знизилася до 15,01%, а експортна складова зросла до 84,99%.
З кукурудзи виготовляють широкий асортимент продукції, яку використовують у різних галузях. Можна виділити чотири основні напрями використання зерна кукурудзи: у виробництві круп, крохмале-патоковій промисловості, виробництві спирту й у складі кормів. Основним напрямом продовольчої переробки кукурудзи в Україні є виробництво круп. Кукурудзяна крупа в чистому виді має невеликий попит, і обсяги круп’яного виробництва переважно представлено крупами для виробництва більш популярної снекової продукції – пластівців і паличок. Побічними продуктами у виробництві кукурудзяної крупи є борошно та зародок. Останній використовують у виробництві кукурудзяної олії. Незважаючи на збільшення обсягів виробництва кукурудзи, кількість українських підприємств, які виготовляють кукурудзяну крупу, планомірно скорочується. До того ж виробництво основних обсягів цієї продукції зосереджено в рамках декількох компаній – частка п’яти основних компаній за п’ять останніх років становила 94-97% всіх обсягів виробленої крупи.
Для переробки на крупу в Україні використовують менше ніж 2% виробленого зерна, і, найімовірніше, тенденція до його зниження зберігатиметься в найближчій перспективі. Попри те, що нарощування сировинної бази дає передумови для збільшення обсягів переробки, основним стримувальним фактором у цьому сегменті є низький попит на продукцію.
Ще одним важливим напрямом внутрішньої переробки зерна кукурудзи в Україні є виробництво крохмалю, який використовують у виготовленні понад 500 найменувань продукції в харчовій, паперовій, текстильній, деревообробній, будівельній, керамічній, хімічній і фармацевтичній промисловості. Виробництво крохмалю в Україні за останні шість років відзначено підвищувальною динамікою. Так, у 2018 році, за оцінками інформаційних джерел, у промислових масштабах було вироблено близько 110 тис. тонн. Очікується, що у 2020 році даний показник становитиме орієнтовно 100 тис. тонн. Нарощування виробництва цієї продукції забезпечено переважно за рахунок сегмента немодифікованого крохмалю.
Крім зазначених основних продуктів переробки зерна кукурудзи, в Україні також виробляють низку іншої продукції продовольчого та непродовольчого призначення. Так, наприклад, середньорічне виробництво кукурудзяного борошна в Україні за п’ять сезонів оцінюється в 14,8 тис. тонн, виробництво кукурудзяної олії – 10,2 тис. тонн, снекової продукції (пластівці, палички тощо) – 14 тис. тонн, хімічно чистої мальтози – 40,1 тис. тонн.
Крім продовольчого використання, кукурудза є цінною кормовою культурою. Зі зростанням виробництва кукурудзи в Україні спостерігається й збільшення обсягів її кормового застосування. До того ж приріст кормового споживання кукурудзи відповідає динаміці зміни поголів’я основних сільськогосподарських тварин. Також з урахуванням структури поголів’я відзначено середній рівень кореляції між умовним поголів’ям і кормовим споживанням кукурудзи (коефіцієнт кореляції 0,65). За останні роки в Україні трохи змінилася структура кормів, і найчастіше раціон складається з декількох найдоступніших на ринку зернових культур (до яких належить і кукурудза), шротів, він збалансований за поживними речовинами, вітамінами й іншими компонентами за допомогою преміксів.
Виробництво продуктів глибокої переробки кукурудзи може підвищити загальну прибутковість її виробництва та забезпечити конкурентну перевагу, особливо великим підприємствам, які є вертикально й горизонтально інтегрованими.
Сьогодні продукцію цієї категорії виготовляють лише декілька спеціалізованих компаній, однак надалі таке виробництво може розглядатися як об’єкт для інвестицій. Особливо актуальним це питання є на тлі коливань світових цін на зерно кукурудзи як сировини, у разі зниження яких доцільніше переробляти його всередині країни в досить широкі асортименти готової продукції з більш стабільними цінами.
Кукурудза є одним із найважливіших сільськогосподарських продуктів, що підтверджується високою продуктивністю та можливістю різностороннього використання. Так, у зерні кукурудзи міститься 9-12% білка, 4-6% жиру, 65-70% вуглеводів, що робить її цінним харчовим продуктом для людей і незамінним кормом у раціоні годівлі тварин. Водночас дана культура має широкий спектр застосування в біопаливній та технологічній промисловості.
Зі збільшенням кількості населення на планеті та стрімким зростанням виробництва біопалива на світовому ринку спостерігаються високий попит на кукурудзу і, як результат, формування конкурентоспроможної закупівельної ціни.
Україна має потужний потенціал виробництва та експорту кукурудзи, тому сьогодні гостро стоїть питання про необхідність комплексного застосування заходів регулювання ринку зернових культур, а також виваженої стратегії цінової, податкової та зовнішньоекономічної політики.